Школа для нас - рідна домівка,
В школі всі виросли ми.
Школа, немов ота перепілка,
Ніжно тріпоче крильми.
Учні для нас - брати і сестрички,
А вчителі - наші рідні батьки.
Щойно нам мама вплітала в косички,
Білі, зелені і жовті стрічки,
Ну, а тепер ми вже ніби дорослі,
Стали дівчата і хлопчаки.
Але для мами залишимось й досі
Добрі й веселі її дітлахи.
Далі підемо в доросле життя,
Школу залишим назавжди.
Але ми думкою, мовби дитя,
До школи вертатимусь завжди.
Одинадцять років – це час немалий
Встигли ми всі подружитись.
У серці нехай зостається живий,
Вогник про слово «Учитись».
Ви нам пробачте, дорогі вчителі,
Що принесли стільки муки.
Для вас ми були завжди дітьми,
Яким простягали ви руки.
Завжди будемо дякувати вам,
Завжди про вас пам’ятати
Бо так ніхто не научиться сам,
Вміло читати й писати.
То ж дорожіть, друзі, скарбом оцим,
Що називається школа.
Нехай він буде завжди таким,
І не згоряє, як дрова.
| 